Новини

✔ З нагоди відзначення Всесвітнього дня науки в ім’я миру та розвитку в Білоцерківському НАУ відбувся Марафон наукових розробок «Аграрна наука та суспільство: довіра, трансформації та розвиток заради миру». Це свято започатковано в 2001 році Генеральною конференцією ЮНЕСКО. І починаючи з 2002 щороку відзначається 10 листопада й покликане показувати значну роль науки в житті суспільства, її важливість і актуальність в нашому повсякденному житті; нагадувати міжнародній спільноті про необхідність використання науково – технічних досягнень в інтересах миру та розвитку на благо людської цивілізації; сприяти ще більшій популяризації досягнень науковців, їх вкладу в розвиток людства. Саме завдяки науковим досягненням світ рухається вперед! В Україні День науки в ім’я миру та розвитку вперше було проведено у 2013 році, і відтоді його святкують багато наукових установ та університетів по всій країні. Мета цього свята – вшанування наукових традицій, досягнень учених, якими ми цілком справедливо пишаємося, і на яких покладаємо великі сподівання! ✔ Білоцерківський національний аграрний університет також доєднався до відзначення цього Дня, адже незважаючи на труднощі, завдяки наполегливій  праці  наших вчених  університет має  сучасні  наукові школи та  відомі  наукові  розробки. Протягом 105-річного життєпису Білоцерківського університету, як аграрного освітнього закладу, в його аудиторіях народжувалися фахівці-аграрники, а у його лабораторіях – наукові досягнення. Прізвища університетських науковців відомі по всій Україні, а то й за її межами. Білоцерківський завжди сприймався як авторитетний аграрний  ЗВО України. Сьогодні колектив науковців БНАУ, навіть у надскладних умовах – під час ракетних обстрілів з боку росії, коли немає світла, води та більшу частину часу всі вимушені проводити в укриттях, продовжує ці традиції, навіть більше –  зберігає наукову співпрацю і реалізує міжнародні проекти. У Білоцерківському НАУ в наукових дослідженнях та підготовці кадрів беруть участь більше ніж – 50 докторів наук і професорів, близько 300 – кандидатів наук, доцентів та докторів філософії. Серед працівників Університету – 4 академіка та члена кореспондента НААН України. Успішність діяльності наукового товариства  багато в чому залежить від ректора – Шуст Олени Анатоліївни, професора, доктора економічних наук, яка сприяє розвитку науки в університеті шляхом ефективного управління освітнім та науковим процесами, створює сприятливе науково-освітнє середовище, в якому активно розвиваються актуальні наукові проекти, що викликають довіру українського суспільства та міжнародної спільноти. Очільниця БНАУ спрямовує науковців на максимальну результативність наукових процесів та новаторство у відповідних галузях з метою забезпечення розвитку та процвітання як Університету зокрема, так і загалом сільського господарства в Україні. Олена Анатоліївна привітала усіх присутніх з святом і зазначила важливість єднання навколо наукових відкриттів в ім’я миру та розвитку. Наголосила, що університетська наукова спільнота працює на розвиток національного аграрного сектору. Також Ректор підкреслила важливість подібних заходів для обміну ідеями та результатами досягнень між науковцями, що сприяють стимулюванню наукових досліджень, їх різноплановості та залученню молодих науковців. ✔Сільське господарство завжди відігравало важливу роль в житті людини. По суті, це один з найдавніших видів діяльності, історія якого наповнена ключовими подіями. З тих пір, коли був оброблений перший клаптик землі, пройшло дуже багато часу. Тепер поля стали більш родючими, техніка досконалої, а умови праці легші. В першу чергу цьому посприяли відкриття великих вчених, агрономів, хіміків та біологів, які працювали в різні епохи на цьому терені. Про діячів, що зробили величезний вклад в розвиток галузі, результати їх багаторічних досліджень і відкриттів, інноваційні технології, наукові досягнення, завдяки яким світ рухається вперед – всі охочі можуть дізнатися з інформаційного огляду «Інноваційні винаходи, що сприяють трансформаціям у галузі сільського господарства», підготовленого науковою бібліотекою БНАУ і розміщеного на її сайті. ✔ Щороку ЮНЕСКО оголошує нову тему Дня науки в ім’я миру та розвитку. В останні 3 роки оголошувалися приуроченими дослідженню наукових тем, зокрема:  «Фундаментальні науки для сталого розвитку» – 2022 рік,  у 2023 – «Зміцнити довіру до науки»,                                                                                       у 2024 році –  «Чому наука має значення: залучення розуму та розширення можливостей майбутнього». Цього року Всесвітній день науки присвячений темі «Довіра, трансформація та майбутнє: наука, яка нам потрібна до 2050 року». Ключові аспекти теми: Довіра: Наголошується на необхідності укріплення довіри до науки та наукових знань у суспільстві. Трансформація: Обговорюється, як наука може стати рушієм соціальних, економічних та екологічних змін. Майбутнє (до 2050 року): Фокус робиться на визначенні наукових напрямків, які є критично важливими для вирішення глобальних проблем та формування сталого майбутнього. Пов’язуючи науку з суспільством, Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку спрямований на те, щоб громадяни були поінформовані про досягнення в різних галузях науки. Саме це й було метою Марафону, адже в аграрній сфері є багато інноваційних досліджень, розробок, відкриттів. В Білоцерківському НАУ наукові дослідження вчених спрямовані на вирішення проблем, пов’язаних з актуальними завданнями агропромислового виробництва, та проводяться за пріоритетними науковими напрямками. Варто відмітити, що більшість інноваційних досліджень не залишаються у стінах університетських лабораторій, а  уже знаходять практичне застосування й ефективно впроваджуються в агровиробництво. Деякі з них були представлені на  Марафоні. ✔ Сьогодні агроспільнота цікавиться технологіями No-till  через їхній потенціал для підвищення родючості та збереження ґрунту, зменшення витрат на виробництво та покращення екологічної стійкості. На Агробіотехнологічному факультеті, безпосередньо Кафедра землеробства, агрохімії та ґрунтознавства проводить дослідження, розробляє та надає наукове обґрунтування технологіям вирощування сільськогосподарських культур у Nо-Till системах землеробства. Цікаво, –  ці технології мають переваги, чи навпаки недоліки? Щоб почути відповіді на такі запитання та мати довіру до наукових розробок до розмови були запрошені: професор кафедри землеробства, агрохімії та ґрунтознавства, доктора с. – г. наук – Примак Іван Дмитрович та Войтовик Михайло Вікторович, доктор с.-г. наук, доцент кафедри землеробства, агрохімії та ґрунтознавства БНАУ й директор ТОВ “Мрія”, де використовуються технології  Nо-Till. Іван Дмитрович Примак презентував тему «Теоретичні та практичні особливості впровадження No-till технологій». Дальші Михайло Вікторович Войтовик поділився досвідом впровадження наукових розробок технологій обробітку ґрунту Nо-Till в своєму аграрному господарстві. Михайло Вікторович – фермер із 30 – річним стажем. Як у всіх фермерів у нього мета – мати більші врожаї з меншими витратами. Тож вже 16 років при обробітку ґрунту він  застосовує ноу-тил. ✔ Сьогодні наше повсякденне життя пов’язане з щоденною боротьбою проти ворога-агресора. Застосування сучасних засобів ураження зумовило значне зростання тяжкості бойових травм кінцівок і в людей, і в тварин. І ми надіємося, довіряємо, дякуємо вченим, які націлені на відкриття нового, наполегливо шукають розробки, що допоможуть зберегти життя та здоров’я  військових та цивільного населення, тварин, перемогти, відновити країну, і жити  у прогресивному світі. Саме такі, надзвичайно необхідні …

Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку започатковано в 2001 році Генеральною конференцією ЮНЕСКО. І починаючи з 2002 року щорічно відзначається 10 листопада й покликане: показувати значну роль науки в житті суспільства, її важливість і актуальність в нашому повсякденному житті; нагадувати міжнародній спільноті про необхідність використання науково – технічних досягнень в інтересах миру та розвитку на благо людської цивілізації; сприяти ще більшій популяризації досягнень науковців, їх вкладу в розвиток людства. Саме завдяки науковим досягненням світ рухається вперед! В Україні День науки в ім’я миру та розвитку вперше було проведено у 2013 році, і відтоді його святкують багато наукових установ та університетів по всій країні. Мета цього свята – вшанування наукових традицій, досягнень учених, якими ми цілком справедливо пишаємося, і на яких покладаємо великі сподівання! Сільське господарство завжди відігравало важливу роль в житті людини. По суті, це один з найдавніших видів діяльності, історія якого наповнена ключовими подіями. З тих пір, коли був оброблений перший клаптик землі, пройшло дуже багато часу. Тепер поля стали більш родючими, техніка досконалої, а умови праці легші. В першу чергу цьому посприяли відкриття великих вчених, агрономів, хіміків та біологів, які працювали в різні епохи на цьому терені. Про діячів, що зробили величезний вклад в розвиток галузі, результати їх багаторічних досліджень і відкриттів, інноваційні технології, наукові досягнення, завдяки яким світ рухається вперед – всі охочі можуть дізнатися з інформаційного огляду «Інноваційні винаходи, що сприяють трансформаціям у галузі сільського господарства», підготовленого бібліотекарями галузевого відділу наукової бібліотеки №1.

Від 27 жовтня до 4 листопада вшановуємо пам’ять про “Розстріляне відродження” української культури. Ця страшна і кривава віха в історії України довго замовчувалася, залишалася поза увагою. Навіть зараз, після визнання злочинів радянської влади, путінський режим репресує дослідників трагедії в урочищі Сандармох – з намаганнями заперечити чи применшити злочини сталінського режиму. Саме тому, живучи в таких складних умовах, українці сьогодні повинні пам’ятати про ці страшні уроки історії, щоб вони не мали шансу повторитися для України ніколи знову. 27 жовтня, 1, 2, 3 і 4 листопада 1937 року в урочищі Сандармох на півдні Карелії (Росія) капітан Матвєєв розстріляв «Соловецький етап» – 1111 в’язнів Соловецької тюрми особливого призначення, серед яких було 290 українців. Серед них: Лесь Курбас, Микола Куліш, Микола Зеров, Марко Вороний, Валер’ян Підмогильний, Сергій Грушевський, Володимир Чеховський, Антон, Остап і Богдан Крушельницькі, Павло Филипович, Олексій Влизько, Валер’ян Поліщук, Олекса Слісаренко, Михайло Яловий та інші. Це було «Розстріляне відродження». Ці масові розстріли “приурочили” до 20-річчя так званої Жовтневої революції. Загалом, у Сандармосі розстріляли близько 7000 чоловік 60 національностей і дев’яти релігійних конфесій. Серед них більш 677 українців. https://www.facebook.com/uinp.gov.ua Наукова бібліотека БНАУ підготувала для відвідувачів книжкову виставку “Розстріляне відродження”, яка містить науково-популярні видання, матеріали розсекречених архівів НКВД, що висвітлюють тему сталінського терору проти української інтелігенції 1920-30-х рр. До виставки також входять зібрання творів поетів та письменників доби “Розстріляного відродження” – унікальні перлини Слова, які висипалися з розірваного катами намиста української літератури. Запрошуємо усіх бажаючих ознайомитися з матеріалами виставки та надихнутися незнищенною красою українського слова.

   Публікації WoS та Scopus стають вагомим внеском в скарбничку напрацювань ученого. Однак їх підготовка вимагає значних зусиль, адже наукова стаття обов’язково має включати актуальність проблеми, аргументованість результатів, наукову значущість, результати і висновки проведеного дослідження. Не менше важливим етапом для автора є – вибір журналу, індексованого наукометричними базами, який може суттєво вплинути на видимість статті, її впливовість та кар’єрний розвиток науковця.    Фахівці з наукометрії компанії «Наукові Публікації» в своїх статтях дають поради на  що  звертати увагу при виборі журналу:  https://spubl.com.ua/uk/blog/tips-for-choosing-a-journal-to-publish-a-scientific-article-when-it-is-better-to-choose-professional-scientific-journals-of-ukraine-scopus-or-web-of-science та їх перевірку, щоб через хижацькі або неетичні дії окремих видавців автори не втратили  вкладені кошти, час і репутацію: https://spubl.com.ua/uk/blog/exclusion-of-journals-from-scopus-for-july-august-and-september-2025 Вітаємо науковців Економічного факультету: Хахулу Б.В., Томілову-Яремчук Н.О., Хомового С.М., Непочатенка А.В.; Біолого – технологічного: Лісковича В.А., Борща О.О., Борща О.В., Король – Безуглу Л.П., Ластовську І.О., Бабань В.П.; Соціально – гуманітарного – Ковальчук І.В., Мельник В.О., Пахомову А.О., Настіну О.І. з успішною публікацією результатів наукових досліджень в міжнародних журналах, проіндексованих Scopus/ WoS у жовтні. Перелік статей дивитися ТУТ

Завдяки даруванню книг науково-педагогічними працівниками Університету фонд наукової бібліотеки поповнюється  сучасною та актуальною літературою. Надзвичайно вдячні за безкорисливу щедрість та добру волю Івану Дмитровичу Примаку, доктору сільськогосподарських наук, професору кафедри землеробства, агрохімії та ґрунтознавства (Агробіологічний факультет) за постійне дарування нових авторських видань. Цей жест доброчинності та небайдужості допомагає збагатити бібліотечну колекцію, забезпечити освітній процес фаховою літературою. На цей раз Іван Дмитрович передав до бібліотеки декілька примірників навчального посібника «Агрофізика», рекомендованого здобувачам вищої освіти зі спеціальності «Агрономія», хоча видання буде цікаве і іншим читачам, хто цікавиться сталим землекористуванням. Детально про навчальний посібник дивитися в розділі Ресурси бібліотеки. Нові надходження

Цьогоріч бібліотекарі своє професійне свято відзначали у колі згуртованої університетської родини, яку очолює активна, сучасна, вольова і одночасно щира і турботлива  ректорка – Олена Анатоліївна Шуст, котра не залишає без уваги і підтримки кожний структурний відділ, кожну людину в Університеті та часто виступає мотиватором його діяльності, як і в організації бібліотечних заходів. Олена Анатоліївна щиро привітала всіх присутніх в читальній залі з  Всеукраїнським днем бібліотек – святом бібліотекарів і любителів книги та виразила вдячність за високий професіоналізм, сумлінну працю, відданість бібліотечній справі колективу університетської бібліотеки – скарбниці знань і духовності. Бачинська Неля Анатоліївна, Голуб Ірина Анатоліївна, Добровольська Тетяна Віталіївна, Землянська Галина Анатоліївна, Назаруха Світлана Петрівна, Бабенко Надія Володимирівна. Бондаренко Анна Олексіївна, Головченко Олена Олександрівна, Гурська Юлія Миколаївна, Землянська Ольга Вікторівна. Бібліотека – це не тільки сховище для книг, а й місце, що відвідують люди, які прагнуть до знань, інформації і душевного спілкування і яке, в свою чергу, залишає по собі глибокі враження. З ними щиро поділилися активні відвідувачі бібліотеки – Олешко Олена Геннадіївна, кандидат сільсько-господарських наук, доцент кафедри cадово-паркового господарства та  Філіпова Лариса Миколаївна, кандидат сільсько-господарських наук, доцент кафедри землеробства, агрохімії та ґрунтознавства та, одночасно, відмітили немаловажну роль і значення наукової бібліотеки в діяльності Університету. Директор наукової бібліотеки – Неля Анатоліївна Бачинська подякувала Ректору і всім присутнім за вітання, приємні слова й гарну оцінку роботи університетської бібліотеки. Адже коли твою працю цінують – це окрилює і спонукає до активності і ентузіазму.  Також вона зазначила, що головне багатство кожної бібліотеки – це її книги. Книгозбірня БНАУ налічує понад 500 тисяч примірників  навчальної, наукової, довідкової, художньої літератури. Загалом фонд універсальний і, поряд з цим, він якісний, оскільки в усі історичні періоди функціонування бібліотеки, її працівники ставили перед собою мету – збирати для своїх читачів тільки необхідну, фахову, затребувану літературу. Однак серед них є особливі, цінні та знакові для бібліотеки видання. Кожного відвідувача бібліотеки, ще при вході зустрічає книга «Білоцерківський національний аграрний університет – від витоків до сьогодення» – екскурс в історію «Alma Mater» багатьох поколінь студентів. Це видання побачило світ в 2011 році завдяки тодішньому ректору Даниленко Анатолію Степановичу, який доклав великих зусиль, знань, досвіду для розвитку і підйому закладу на високі рейтингові щаблі освіти і науки. Тож ця книга займає місце поруч з авторськими виданнями Анатолія Степановича на іменній постійнодіючій виставці «Вагомий внесок в науку та освіту» Скарб для кожної бібліотеки – це  наявність давніх та рідкісних видань. Офіційною датою створення нашої бібліотеки є 1920 рік, коли на базі державної Білоцерківської гімназії було відкрито технікум хліборобства. Бібліотека технікуму отримала в спадок від гімназії книги, деякі з них збереглися до сьогоднішнього дня. Найстаріша книга в нашому фонді – «Початкові основи чистої математики, створені Миколою Фуссом, витягнуті з  цієї науки знаменитого Ейлера», надрукована типографією «департамента народного просвіщенія» в 1820 році та  «Фізіологія рослин за  лекціями вченого Климента Аркадійовича Тимирязєва, писані студентами від руки». І в такому рукописному вигляді зібрана і видрукувана приватним способом, датоване 1887 роком. На полицях книгозбірні розміщені книги і класиків, і сучасних українських авторів. Але найпочесніше місце належить «Кобзареві» Тараса Шевченка, різних років, місця видання, формату. Він став візитівкою української літератури та поезії, уособлюючи національну ідентичність, загальним Символом нації, який протягом століть несе меседж: «Борітеся – поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава. І воля святая!» І звичайно ж, у фонді нашої бібліотеки знайшлося місце ДИВОВИЖНИМ книгам!!! Найменші книжечки – завдяки свого формату зручні, щоб брати з собою в поїздки, прогулянки, поклавши книжечку в карман чи сумочку, і дістати в потрібний момент і насолодитися читанням. В більшості такі формати використовуються для друку віршів. Можливо, щоб вони стали помічниками при серйозних ділових  зустрічах, щоб  задобрити партнерів. Або ж на романтичних побаченнях, щоб зробити пропозицію руки і серця. І поруч з ними – найбільша за розмірами, найважча (вага 10 кг), найвартісніша, цінна за змістом книга «Україна – козацька держава». Університет придбав її для бібліотеки в 2004 році, щоб нащадки, сини і доньки козацької держави  мали змогу вивчити минуле своєї країни, ближче познайомитися з славними запорізькими козаками, захисниками української землі, справу яких сьогодні продовжують Збройні Сили України. Присутні подякували Нелі Анатоліївні за презентовані цікавинки з життя бібліотечних книг гучними оплесками, а ведуча запропонувала зануритися в світ книг, які дарують натхнення. Безсумнівно кожна прочитана книга залишає помітний слід в житті людини: вчить, дає пораду, допомагає приємно провести час, інколи заспокоює, а інколи підштовхує до дій. Читачі бібліотеки – студенти й викладачі: Міщенко Лілія, Строкач Сергій, Бедян Діана, Гончар Каміла, Кузьменко Оксана Анатоліївна, кандидат сільсько-господарських наук, доцент кафедри технології кормів, кормових добавок і годівлі тварин натхненно презентували Арт-виставку книг, що надихають: «на кардинальні зміни у житті» (Т.Вестовер.Освічена), «дослідити власну ідентичність» (Ю.Винничук. Танго смерті), «переосмислити минуле» (І.Роздобудько. Якби), «на саморозвиток» (О.Гуцал. Якщо стрибнули, то гребіть), «на укріплення родинних зав’язків» (Є.Кузнєцова. Спитайте Мієчку).  Чудові, пронизливі враження виступаючих, вдало підібрані цитати із книг викликали у присутніх зацікавленість та бажання також познайомитися з цими виданнями. І наостанок від Ректорки – Олени Анатоліївни Шуст пролунала пропозиція зробити спільне ФОТО. Колектив наукової бібліотеки Білоцерківського НАУ від всієї душі вдячний Університетській спільноті за свято!!!

Доступ до Міжнародних наукометричних баз даних Scopus та Web of Science, який діє в Білоцерківському НАУ, дає змогу відстежувати цитування статей, опублікованих у наукових виданнях, що включені до цих баз. У вересні наукометричними базами  проіндексовано 5 нових статей науково – педагогічних працівників Університету: Бабенко О.І., Борща О.О., Грабовської Т.О., Грабовського М.Б., Клопенко Н.І., Присяжнюк Н.М., Третяка А.М. Перелік публікацій дивитися ТУТ