8 травня 2024 виповнилося 79 років від дня закінчення Другої світової війни в Європі. Вже третій рік поспіль Україна відзначає цю річницю під час нової великої війни в європейському просторі — російської війни проти України.
Європейські країни в результаті Другої світової війни дійшли висновку, що такі великі людські втрати та руйнування не мають повторитися знову. Натомість у колишньому СРСР та сучасній росії – на противагу таким гуманним та раціональним поглядам – багато років культивувався жорстокий міф тріумфальної перемоги над німецько-фашистськими загарбниками, який став однією із складових ланок пропаганди на підтримку військового нападу росії на Україну. Таким чином аналіз причинно-наслідкового зв’язку між перекручуванням історичних фактів та сучасними реаліями війни росії з Україною дає можливість критично оцінити циклічність історичних подій та зробити ефективні висновки.
До Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 -1945 рр. наукова бібліотека Білоцерківського національного аграрного університету 8-9 травня 2024 р. провела інтелектуальні інтерактивні кейси «Викрадена історія – наслідки для сьогодення» для студентів агробіотехнологічного та економічного факультетів.
У складі кейсу було ефективно поєднано три складових: навчально-інформативну – представлену книжковою виставкою «Історія України – сучасний погляд», ілюстративну – у вигляді графічно-тезисної експозиції на тему «Як фейки та пропаганда впливають на інформаційний простір» та інтерактивну – реалізовану в формі антифейкової інтелектуальної гри «Викрадена історія – наслідки для сьогодення» (організованої за підтримки проекту «НотаЄнота» від ГО «Лакмус»).
Антифейковий історичний інтерактив є частиною загального курсу антифейкових інтелектуальних кейсів, започаткованого Науковою бібліотекою БНАУ, спрямованих на підвищення загального рівня інформаційної грамотності студентської молоді.
Проведені інтелектуальні ігри «Викрадена історія – наслідки для сьогодення» складалися з чотирьох раундів. Перший раунд мав назву «Крадений Єнот. Крадені міста». Росія, а до цього Радянський Союз і російська імперія, захоплювали – слідом за фізичним загарбанням – і символічний простір українських міст, оголошуючи певний населений пункт «ісконно русскім» або спотворюючи образ міста в пропаганді. Захоплення територій і розміщення військових гарнізонів росією завжди супроводжується культурною та символічною експансією. Щоб легітимізувати окупацію українських територій з 2014 р. та повномасштабне вторгнення 2022 р., російські пропагандисти запустили тези про російське походження ряду українських міст. Учасники гри розбиралися про яке місто або територію України пропагандисти поширили чергову брехню та як легко та ефективно можна її спростувати, оперуючи історичними фактими.
У другому раунді «Правда чи фейк?» студенти аналізували історичні тези, в різний час представлені на сторінках підручників історії та в засобах масової інформації. Було обговорено документально підтверджені факти, що свідчать не тільки про змову СРСР з нацистською Німеччиною, а й про підготовку до наступальної операції в 1939-41 рр. з боку Радянського Союзу. Також в ході гри учасники розглянули теорію побудови центрального державотворчого міфу російської пропаганди та його роль у підтриманні цілісності імперії.
Третій раунд мав назву «Єнот-полоскун. Полощемо до «чистої» правди». Командам для обговорення було представлено інформаційні повідомлення з різних історичних періодів – від часів Київської Русі і до сьогодення. Учасники аналізували їх зміст – і, відповідаючи на запропоновані питання, застосовували знання з курсу історії, критичне мислення та логіку. В ході обговорення результатів раунду гравці розглянули мету, причини та наслідки побудови завідомо неправдивих історичних концепцій державотворення. Так відкрили обставини та причини організовано сфальсифікованого історичного правонаступництва росії від Київської Русі та як це вплинуло на процес формування наративів про “братні народи” та “один народ” росії та України.
В основі ідеї четвертого раунду «Спочатку було слово…» закладено аналіз сталих висловів та дослідження на їхньому прикладі способів побудови російських пропагандистських фейків і їх вплив на сучасний український інформаційний простір. Учасники інтелектуальних антифейкових кейсів виявили високий рівень обізнаності в історичних фактах, видатні критичні та аналітичні здібності, виявили увагу до найдрібніших деталей та переконалися що фактчекінг як ключовий показник достовірності інформації лежить в основі аналізу не лише сучасних повідомлень, а й історичних фактів.
Оскільки, на жаль, ключова реалія України сьогодні – це війна, інформаційна грамотність та критичний аналіз повідомлень медійного простору лежать в основі боротьби українського суспільства на інформаційному фронті. І курс антифейкових інтелектуальних кейсів, які проводить наукова бібліотека, сприятиме посиленню інформаційної гігієни, поширенню медіаграмотності та підвищенню загального рівня інформаційної грамотності студентської спільноти БНАУ.
Ю.М.Гурська, завідуюча галузевим відділом наукової бібліотеки