З нагоди Дня жінок та дівчат у науці за ініціативи ректора Білоцерківського НАУ Шуст О.А. відбулася інтеркомунікація на тему «Жінки в науці та менеджменті: будуємо майбутнє». До обміну думками були запрошені жінки-вчені БНАУ, які будують свою кар’єру у сфері управління, гості заходу – молоді науковиці, аспірантки, здобувачки освіти.
Відкрила зустріч із вступним словом директор наукової бібліотеки Білоцерківського НАУ Бачинська Н.А. Вона наголосила на актуальності ідеї свята в сучасних умовах, згадала жінок-учених, які працювали в БНАУ в різні періоди його діяльності. Вона закцентувала увагу на постаті очільниці БНАУ – доктора економічних наук, професора, однієї з 20 жінок-ректорів вищих навчальних закладів державної форми власності в Україні, громадської та політичної діячки – як натхненному прикладі для молодого покоління науковиць.
Перший блок інтеркомунікації «Потенціал та можливості жінок у науці та управлінні» відкрила центральна спікерка – Шуст О.А., висловивши тезу, що управлінська посада дає можливість вибудувати стратегічний розвиток навчального закладу у науковій сфері, вливати на інституційну культуру шляхом ефективного управління. Лідерські якості, стратегічне мислення, навики комунікації притаманні керівнику-вченій, за словами Олени Анатоліївни, сприяють поглибленню співпраці між бізнесом і громадськістю, підтримці інновацій, адаптації ВНЗ до сучасних викликів в загальному контексті розвитку аграрної освіти.
Наукова кар’єра передбачає акумуляцію освітніх здобутків, інтелектуальних даних та активну розумову діяльність, однак багато жінок не зупиняється на цьому етапі розвитку, будуючи паралельно науковій – управлінську кар’єру, яка вимагає залучення колосальної кількості життєвих ресурсів. Разом з тим, жінки беззаперечно залишають за собою виконання соціальних функцій – дружини, матері, центральної фігури в сім’ї. Ряд викликів, що постають перед жінками, які будують кар’єру в науці та управлінні, стали предметом висвітлення та детального обговорення учасницями інтеркомунікації в межах першого блоку.
Поштовхом до побудови кар’єри в управлінні чи вибору життєвого покликання науковиці найчастіше стає продовження спадкових родинних здобутків, реалізація власних життєвих цінностей, прагнення до самоствердження. Кожна історія – попри свою неповторність, перегукується в окремих аспектах з іншими, надихаючи прийдешні покоління молодих вчених.
Розкривши ідею про важливість фігури керівника наукового дослідження продовжила інтеркомунікацію ключова спікерка другого блоку обговорення – Варченко О.М., доктор економічних наук, професор, проректор з наукової та інноваційної діяльності БНАУ. Вона відмітила важливу роль шкільних педагогів, які відмічають у дітях здібності до тих чи інших наук, естафету за ними приймають викладачі ВНЗ, розвиваючи у здібних студентах потяг до наукових пошуків, заохочуючи бажання розвиватися, прагнути більшого. Не залишилась поза увагою роль батьків у становленні особистості науковця – їхня підтримка, віра у сили своєї дитини дають потужний стимул розвиватися, не зупинятися на досягнутому, долати труднощі з вірою у беззаперечну опору за плечима.
У процесі обміну думками в другому блоці за темою «Визначальні події, особистості в процесі становлення жінки в науці та менеджменті» науковиці теплими словами згадали своїх наставників, керівників наукових робіт, відмітили надважливість їхнього впливу на розвиток наукової кар’єри молодих вчених. До дискусії долучилися слухачки, відмітивши внесок БНАУ – як свого альма-матер – у популяризацію науки серед студентської молоді загалом і дівчат-студенток – зокрема. Окремо виділили роль наукових конкурсів, конференцій студентів та молодих вчених як джерела натхнення для молодих науковців.
Учасниці інтеркомунікації загадали про важливість для жінки в науковому розвитку підтримки сім’ї, мотивації від найближчої людини – чоловіка, опори у складні часи. Було неодноразово наголошено, що ціна кар’єри в науці для жінки – об’єктивно вища ніж для чоловіка, оскільки соціальні ролі вимагають від жінки більше життєвих ресурсів.
За формулюванням Європейської Комісії «в головах жінок зараз зосереджена половина розумової потуги планети». Спостерігається стійка тенденція до зростання кількості абітурієнтів-дівчат у заклади вищої освіти і практично повну гендерну рівність серед випускників, залучення жінок до наукової діяльності, яка є найефективнішою сферою реалізації освітніх знань.
Третій блок обговорення «Забезпечення гендерної рівності як важливого чинника розвитку науки та системи управління» центральна спікерка Мельник Л.М., кандидат політичних наук, доцент, завідувач кафедри філософських та політичних наук БНАУ, розпочала з статистичних показників щодо гендерного співвідношення в світовій та українській науці загалом, та в межах науково-педагогічного колективу БНАУ зокрема. Вона відмітила, що концепція гендерної рівності в здобутті освіти, науці та управлінні у Білоцерківському НАУ реалізовується повністю та всебічно. Колеги-науковиці, які приєдналися до комунікації, відмітили важливість гендерного балансу у ВНЗ, яка виражається у підвищенні ефективності управлінських рішень, широті впровадження інновацій, залученні нових ресурсів – оскільки міжнародні організації та фонди звертають підвищену увагу на проекти забезпечення гендерної рівності в системі освіти та науки. В ході обговорення було також висвітлено ключові аспекти української нормативно-правової бази для забезпечення рівних прав жінок на наукову та управлінську діяльність.
Підсумок інтеркомунікації підвела ректор Білоцерківського НАУ, жінка, яка пройшла всі щаблі наукового зростання та побудувала успішну управлінську кар’єру в системі вищої освіти – вона побажала жінкам-науковцям, натхнення до розвитку, нових звершень у царині науки та побудові кар’єри і довгоочікуваної перемоги України.
Гурська Ю.М., завідуюча галузевим відділом №1
