✔ З нагоди відзначення Всесвітнього дня науки в ім’я миру та розвитку в Білоцерківському НАУ відбувся Марафон наукових розробок «Аграрна наука та суспільство: довіра, трансформації та розвиток заради миру».
Це свято започатковано в 2001 році Генеральною конференцією ЮНЕСКО. І починаючи з 2002 щороку відзначається 10 листопада й покликане
показувати значну роль науки в житті суспільства, її важливість і актуальність в нашому повсякденному житті;
нагадувати міжнародній спільноті про необхідність використання науково – технічних досягнень в інтересах миру та розвитку на благо людської цивілізації;
сприяти ще більшій популяризації досягнень науковців, їх вкладу в розвиток людства.
Саме завдяки науковим досягненням світ рухається вперед!
В Україні День науки в ім’я миру та розвитку вперше було проведено у 2013 році, і відтоді його святкують багато наукових установ та університетів по всій країні. Мета цього свята – вшанування наукових традицій, досягнень учених, якими ми цілком справедливо пишаємося, і на яких покладаємо великі сподівання!
✔ Білоцерківський національний аграрний університет також доєднався до відзначення цього Дня, адже незважаючи на труднощі, завдяки наполегливій праці наших вчених університет має сучасні наукові школи та відомі наукові розробки.


Протягом 105-річного життєпису Білоцерківського університету, як аграрного освітнього закладу, в його аудиторіях народжувалися фахівці-аграрники, а у його лабораторіях – наукові досягнення. Прізвища університетських науковців відомі по всій Україні, а то й за її межами.
Білоцерківський завжди сприймався як авторитетний аграрний ЗВО України. Сьогодні колектив науковців БНАУ, навіть у надскладних умовах – під час ракетних обстрілів з боку росії, коли немає світла, води та більшу частину часу всі вимушені проводити в укриттях, продовжує ці традиції, навіть більше – зберігає наукову співпрацю і реалізує міжнародні проекти.
У Білоцерківському НАУ в наукових дослідженнях та підготовці кадрів беруть участь більше ніж – 50 докторів наук і професорів, близько 300 – кандидатів наук, доцентів та докторів філософії. Серед працівників Університету – 4 академіка та члена кореспондента НААН України.
Успішність діяльності наукового товариства багато в чому залежить від ректора – Шуст Олени Анатоліївни, професора, доктора економічних наук, яка сприяє розвитку науки в університеті шляхом ефективного управління освітнім та науковим процесами, створює сприятливе науково-освітнє середовище, в якому активно розвиваються актуальні наукові проекти, що викликають довіру українського суспільства та міжнародної спільноти.
Очільниця БНАУ спрямовує науковців на максимальну результативність наукових процесів та новаторство у відповідних галузях з метою забезпечення розвитку та процвітання як Університету зокрема, так і загалом сільського господарства в Україні.


Олена Анатоліївна привітала усіх присутніх з святом і зазначила важливість єднання навколо наукових відкриттів в ім’я миру та розвитку. Наголосила, що університетська наукова спільнота працює на розвиток національного аграрного сектору.
Також Ректор підкреслила важливість подібних заходів для обміну ідеями та результатами досягнень між науковцями, що сприяють стимулюванню наукових досліджень, їх різноплановості та залученню молодих науковців.

✔Сільське господарство завжди відігравало важливу роль в житті людини. По суті, це один з найдавніших видів діяльності, історія якого наповнена ключовими подіями. З тих пір, коли був оброблений перший клаптик землі, пройшло дуже багато часу. Тепер поля стали більш родючими, техніка досконалої, а умови праці легші. В першу чергу цьому посприяли відкриття великих вчених, агрономів, хіміків та біологів, які працювали в різні епохи на цьому терені. Про діячів, що зробили величезний вклад в розвиток галузі, результати їх багаторічних досліджень і відкриттів, інноваційні технології, наукові досягнення, завдяки яким світ рухається вперед – всі охочі можуть дізнатися з інформаційного огляду «Інноваційні винаходи, що сприяють трансформаціям у галузі сільського господарства», підготовленого науковою бібліотекою БНАУ і розміщеного на її сайті.
✔ Щороку ЮНЕСКО оголошує нову тему Дня науки в ім’я миру та розвитку.
В останні 3 роки оголошувалися приуроченими дослідженню наукових тем, зокрема: «Фундаментальні науки для сталого розвитку» – 2022 рік,
у 2023 – «Зміцнити довіру до науки»,
у 2024 році – «Чому наука має значення: залучення розуму та розширення можливостей майбутнього».
Цього року Всесвітній день науки присвячений темі «Довіра, трансформація та майбутнє: наука, яка нам потрібна до 2050 року».

Ключові аспекти теми:
Довіра: Наголошується на необхідності укріплення довіри до науки та наукових знань у суспільстві.
Трансформація: Обговорюється, як наука може стати рушієм соціальних, економічних та екологічних змін.
Майбутнє (до 2050 року): Фокус робиться на визначенні наукових напрямків, які є критично важливими для вирішення глобальних проблем та формування сталого майбутнього.
Пов’язуючи науку з суспільством, Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку спрямований на те, щоб громадяни були поінформовані про досягнення в різних галузях науки. Саме це й було метою Марафону, адже в аграрній сфері є багато інноваційних досліджень, розробок, відкриттів.
В Білоцерківському НАУ наукові дослідження вчених спрямовані на вирішення проблем, пов’язаних з актуальними завданнями агропромислового виробництва, та проводяться за пріоритетними науковими напрямками.
Варто відмітити, що більшість інноваційних досліджень не залишаються у стінах університетських лабораторій, а уже знаходять практичне застосування й ефективно впроваджуються в агровиробництво.
Деякі з них були представлені на Марафоні.
✔ Сьогодні агроспільнота цікавиться технологіями No-till через їхній потенціал для підвищення родючості та збереження ґрунту, зменшення витрат на виробництво та покращення екологічної стійкості.



На Агробіотехнологічному факультеті, безпосередньо Кафедра землеробства, агрохімії та ґрунтознавства проводить дослідження, розробляє та надає наукове обґрунтування технологіям вирощування сільськогосподарських культур у Nо-Till системах землеробства. Цікаво, – ці технології мають переваги, чи навпаки недоліки? Щоб почути відповіді на такі запитання та мати довіру до наукових розробок до розмови були запрошені: професор кафедри землеробства, агрохімії та ґрунтознавства, доктора с. – г. наук – Примак Іван Дмитрович та Войтовик Михайло Вікторович, доктор с.-г. наук, доцент кафедри землеробства, агрохімії та ґрунтознавства БНАУ й директор ТОВ “Мрія”, де використовуються технології Nо-Till.
Іван Дмитрович Примак презентував тему «Теоретичні та практичні особливості впровадження No-till технологій».
Дальші Михайло Вікторович Войтовик поділився досвідом впровадження наукових розробок технологій обробітку ґрунту Nо-Till в своєму аграрному господарстві. Михайло Вікторович – фермер із 30 – річним стажем. Як у всіх фермерів у нього мета – мати більші врожаї з меншими витратами. Тож вже 16 років при обробітку ґрунту він застосовує ноу-тил.
✔ Сьогодні наше повсякденне життя пов’язане з щоденною боротьбою проти ворога-агресора. Застосування сучасних засобів ураження зумовило значне зростання тяжкості бойових травм кінцівок і в людей, і в тварин. І ми надіємося, довіряємо, дякуємо вченим, які націлені на відкриття нового, наполегливо шукають розробки, що допоможуть зберегти життя та здоров’я військових та цивільного населення, тварин, перемогти, відновити країну, і жити у прогресивному світі.
Саме такі, надзвичайно необхідні нашому суспільству дослідження з відновлення кісткових дефектів, що виникають при травмах, операціях або захворюваннях з використанням нових технологій, проводяться у співпраці з вченими НАН України – молодими науковцями Кафедри ветеринарної хірургії та анестезіології Факультету ветеринарної медицини під керівництвом її завідувача, доктора ветеринарних наук, професора, академіка НААН України Михайла Васильовича Рубленка.
З особливим інтересом присутні в залі слухали виступ Михайла Василовича по темі «Біоактивна кераміка для інженерії кісткової тканини та клінічні аспекти її використання в ортопедії».


✔ В умовах війни у нашій державі, військових конфліктів в інших куточках планети, стихійних лих, епідемій та змін клімату продовольче забезпечення є і залишається глобальною проблемою людства.
Серед численних галузей аграрного бізнесу, які забезпечують населення багатими на білок і мінеральні речовини харчовими продуктами, а промисловість цінною сировиною, чільне місце посідає галузь аквакультури. На сьогодні галузь заслуговує на особливу увагу, адже відіграє значущу роль у забезпеченні продовольчої безпеки.

Фахівцями – науковцями Екологічного факультету БНАУ досліджується потенціал вітчизняного водного господарства, тенденції розвитку аквакультури, управління водними ресурсами в умовах сучасних глобальних викликів та головне – забезпечення виробництва сучасними кваліфікованими фахівцями.
Представлення теми «Розвиток лідерських компетентностей фахівців у сфері водних біоресурсів та аквакультури в ім’я миру та сталого розвитку» Гриневич Наталією Євгеніївною, професором, доктором ветеринарних наук, завідуючою кафедри іхтіології та зоології БНАУ та Пашко Мариною Михайлівною, кандидатом с.-г. наук, начальником головної рибальниці ТОВ СРП ОСЕТР (Київська обл., Обухівський р-н), яка доєдналася до Марафону онлайн ствердила, що лише спільною і злагодженою діяльністю держави і бізнесу, науки і підготовки висококваліфікованих фахівців можна досягти не лише розвитку, а й успіху в галузі аквакультури.



✔ Наука не має кордонів, і спільні дослідження науковців різних країн сприяють обміну найновішими науковими результатами, технологіями й досвідом, що особливо важливо в аграрній галузі. При цьому мова немає стати бар’єром.
Як відомо, переклад термінології входить до кола найскладніших проблем у перекладознавстві. Під час перекладу вузькоспеціалізованої термінології виникає багато труднощів, і перекладачам необхідно обирати доцільні прийоми та способи перекладу. Однак вони вимагають додаткових знань, зокрема щодо походження та особливостей перекладу власне галузевих термінів. Саме це і зумовлює актуальність досліджень з специфіки перекладу аграрної термінології науковцями Соціально – гуманітарного факультету БНАУ.
З темою: «AgroТеrm: термінологічна підтримка аграрно-технічного перекладу» аудиторію ознайомили – Біліченко Алла Миколаївна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри романо-германської філології та перекладу БНАУ та Майданович Надія Миколаївна, кандидат географічних наук, вчений секретар Українського науково-дослідного інституту прогнозування та випробовування техніки та технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого.


✔ Модератор заходу – Бачинська Неля Анатоліївна, директор наукової бібліотеки подякувала виступаючим за змістовні та натхненні доповіді, які безперечно стануть мотивацією для молодих науковців – учасників Марафону.
А також висловила щиру подяку науковцям Університету, що передають студентам свої знання та досвід, а також надихають їх на власні дослідження.




✔ Для ознайомлення з перспективами наукових пошуків задля миру та розвитку, можливостями і ролі науки та інновацій у відновленні й реконструкції України, підсумкове слово було надане проректору з наукової та інноваційної діяльності, доктору економічних наук, професору Варченко Ользі Миронівні.
Ольга Миронівна зазначила, що відзначаючи сьогодні Всесвітній Дня науки в ім’я миру та розвитку ми не лише вшановуємо минулі досягнення, а й замислюємося, які виклики чекають суспільство попереду і як наука може допомогти їх подолати, завойовуючи довіру до себе.




Білоцерківський НАУ долучається до цього процесу, і кожний його учасник– від студентів до досвідчених науковців – робить свій внесок у спільну справу, наближаючи вирішення найактуальніших викликів сучасності.
