Найріднішими в усьому світі для кожного з нас є наші батьки. В честь них у багатьох країнах сучасного світу, де особливо шануються сімейні цінності, відзначають, як День матері, так і День батька.
Ініціатором першого Дня батька виступила жінка – Сонора Смарт (в заміжжі міс Додд) із міста Спокан, штату Вашингтон. У роки її дитинства, після народження шостої дитини їх мама покинула цей світ і усі турботи про дітей, включаючи новонародженого малюка, взяв на себе їх батько – Вільям Джексон Смарт. Він гідно впорався з цим нелегким завданням, працюючи на фермі і віддаючи дітям всю свою увагу і любов без залишку.
В 1909-му році, під час відмічення Дня матері, який на той час в США вже був національним святом, Сонара, будучи вже заміжньою, згадала своє дитинство і подумала про батька, на чиї плечі лягли всі турботи по їх вихованню та утриманню. Вона пішла до міської ради і запропонувала заснувати нове свято – День батька. Ця ідея була схвалена місцевою владою. Зовсім скоро цю ідею підтримали і в інших містах штату, а національним святом в Америці цей день став у 1966-му році. Свято батьків, безперечно, з’явилося як вираз вдячності і любові, які любляча дочка присвятила своєму батькові. Тоді ж президентом Сполучених Штатів Америки Ліндоном Джонсоном була визначена і загальнонаціональна дата свята – третя неділя місяця червня. Слідом за США День батьків стали відзначати у Великій Британії та Нідерландах, Франції та Китаї, пізніше приєдналися й інші країни. До 2012-го року у третю неділю червня це свято відзначало вже 28 країн світу.
В Україні, з метою створення сприятливих умов для зміцнення інституту сім’ї як основи суспільства і визнання на державному рівні ролі батька у вихованні дітей, 18 травня 2019року Президентом був підписаний Указ №274/2019 про визнання Дня батька офіційним святом, яке щорічно відзначається в третю неділю червня. В 2021 році День батька (День тата) припадає на 20 червня.
У цей День колектив наукової бібліотеки Білоцерківського національного аграрного університету приєднується до привітань і поздоровлень, що лунають на адресу наших батьків! Бажаємо їм бути з нами якомога довше, щоб ми більше могли радувати їх і піклуватися про них, любити їх і спілкуватися з ними. Добре, коли вони є у нас і сумно, коли залишають.
Для всієї академічної спільноти Анатолій Степанович Даниленко, який залишив передчасно і неочікувано університетську родину, по істинні був Батьком. Він завжди навчав всіх бути вдячними дітьми своїх батьків, не полишати їх без вдячності, уваги і допомоги, а тих, хто залишив світ – пам`яті. Кожне зібрання Анатолій Степанович закінчував словами: «Їдьте, їдьте до батьків, поки вони живі. Розказуйте їм про свої справи, свої успіхи і досягнення. Радуйте їх своєю присутністю, показуйте батькам своїм, що ви їх любите, завдячуєте їм! Їдьте, йдіть до батьків, які покояться на кладовищах, і тут піклуйтеся про них, про їхнє місце…». Анатолій Степанович був напрочуд мудрою, доброзичливою, сердечною Людиною, і ми завжди прислухалися до його батьківських настанов і, пам’ятаючи їх, віддаємо шану нашим батькам.
Ректор Білоцерківського НАУ Олена Анатоліївна Шуст продовжує доброчинні справи свого/нашого БАТЬКА. І вітаючи чоловіків-батьків, Олена Анатоліївна всім нам послала месечер – нагадування:
«Проходять роки, минають літа, але любий тато залишається для своїх дітей таким же молодим, турботливим і добрим!
Він змалечку знайомив із цим світом, готував до реалій життя та прививав моральні цінності, які допомогли з роками сформувати у собі сильну особистість.
У День батька я хочу побажати не втрачати жодної миті, яку ви можете провести з найріднішим: маєте вільну хвилину – зателефонуйте, проїжджаєте повз рідної оселі – зайдіть та привітайтеся!
Для мене мій тато назавжди залишиться тим прикладом людяності, щедрим господарем та найвірнішим другом, який не просто підтримував, а завжди керувався справедливістю та мудрістю!
З повагою, ректор О. А. Шуст»
За традиціями Нового Світу символом Дня батька є квіти троянди, які носять біля серця, приколюючи на одяг у цей день. Червоні троянди носять, якщо батько живий, а білі, якщо він покинув наш світ.
З превеликим жалем співчуваємо шановній Олені Анатоліївні, що в цей день носитимете білу троянду. Адже хочеться, щоб було побільше червоних троянд.